Дивізійник

Добірка на добровольця дивізії "Галичина".
Фото його з камрадами по службі, фото з ​​документів (підписане) і реєстраційна англійська карта, де говориться, що з 1947 р він прибув до Великобританії з табору Ріміні, де і проживав після.

Kr2qqzjNafI

Df1axCOZrgQ

2AwY8SUgGLo

ADuWp4fjbk4



0lEVMpULw2g

9pi17DK_AFE

rKjaOMlYbcg

q3hCfHr9l2c

9m9FOH3Mb3Q

На груповій світлині він другий праворуч

p9G4FGsPMrQ

7ZlQEHFVYBY

fImjmriuKmI

lDzDB3x0bX4

Ліквідація чекіста Баракова.

  Мова іде про колишнього оперуповноваженного Київського окр.відділу ГПУ,начальник підрозділу УНКВД Київської області. А вполювали  його завдяки  Івану Голубу (агентурні псевда "Голіяд","Гольт") резиденту Абверу,полковнику армії УНР.


 Детальніше про нього та ліквідацію цит. За : "Шевченко О. «Органи державної безпеки Київщини (1919-1991) у документах і фотографіях» с.197":

QeJPrVMf3oY
Бараков Василь

  Бараков Василь Іванович (1900 - 1943) на фото нижче.В органах держбезпеки з 1921 року; У1930 - 1941 роках - оперуповноважений Київського окр.відділу ГПУ, начальник Переяславського та Обухівського РО НКВД, начальник підрозділу УНКВД Київської області.
 Учасник оборони Києва. Поблизу Баришівки і Яготина перебував в оточенні. Під час просування до лінії фронту потрапив у полон. Після втечі з полону організував із жителів Обухівського району антифашистське підпілля, а відтак - партизанський загін. Дії партизанів Варакова відзначались рішучістю та зухвалістю.
 У кінці 1942 року, перебуваючи в Києві, був упізнаний резидентом німецької контррозвідки "Гольтом" - колишнім петлюрівським полковником Іваном Голубом. Загинув у перестрілці з військовим патрулем біля будинку №38 на вулиці Пушкінській.


Пушкінська 38,дореволюційний будинок.На цьому місці було ліквідовано Баракова:
13042603350285625
Ще один документ Полції безпеки СД,що характеризує чекіста :

"Полиция безопасности и СД___
Киев, 11.4.42 г.
По списку:
начальнику отделения полиции безопасности и СД оберштурмфюреру СС Кретчмару, г.Белая Церковь начальнику отделения полиции безопасности и СД оберштурмфюреру СС Даннелю, г.Иванков начальнику отделения полиции безопасности и СД оберштурмфюреру СС Юнгу, г.Умань.
ИНФОРМАЦИЯ № 117 о розыске особо опасных преступников
— в районе села Григоровка совершено дерзкое нападение на начальника реферата "штаба связи ОКБ Украины" штурмбанфюрера СС Ланга и сопровождающих его полицейских— Штурмбанфюрер убит. Террористом похищены документы и оружие. Один из оставшихся в живых полицейский сообщил приметы, совпадающие с описанием разыскиваемого работника НКБД Баракова - наши распоряжения: 51, 68, 90, 102... Под личную ответственность принять меры к аресту преступника и его единомышленников...
Эрлингер, штандартенфюрер СС"
"...по достоверным данным на территории Обуховского района: в населенных пунктах Германовка, Красная Слободка, Гусачевка, Григоровка, Козин, Малая Вильшанка, Тростинка, Матяшовка, Семеновка, Перегоновка и других действует разветвленное большевистское подполье. Руководитель - бывший начальник подотдела Управления НКВД Киевской области, ранее - в 1930 - 1935 годах - работавший начальником Обуховского райотдела ГПУ, Бараков Василий Иванович...
Чекист Василий Бараков - особо опасный преступник. Подозреваем, что он оставлен советской военной разведкой или контрразведыватепьными органами для выполнения специальных заданий... На территории Обуховского и других районов имеет единомышленников, которых организовывает и привлекает к проведению антигерманских акций..."


 
Декілька слів,ще про того кому належить заслуга ліквідації такої крупної фігури,Іван Голуба керівниак 220-ї розвідшколи Абверу у Львові,що готувала диверсантів для запілля Червоної Армії.Першого шефа штабу УВВ.
  Іван Голуб , агентурні псевда "Гольт","Голіяд",був областним резидентом в Житомирі і одночасно резидентом "АСТ-Україна",очолював розвідшколу 220-ї абвергрупи у Львові,один з перших організаторів штабу УВВ. І.Голуб є  легендарною особою.Полковник Армії УНР,в роки Визвольних змаганнь 1917-1920 рр, був повстанським отаманом на Поділлі. Був схоплений радянською владою,відбував покарання на Соловках в "СЛОНі",повернувся в Україну в 1933 році.Нелегально тікає через кордон в Галичину. З початком війни вирушає  з членами ОУН(м) на Україну,організовує  на Донбасі в Горлівці українськке життя видає газету "Український Донбас". У 1942 році він зачислний в Зондерштаб "Р".  Свою позицію Голуб повторював так:
" Ми,українці,повинні використати момент і повинні знищити німецькими руками все комуністичне,що залишилося в Україні" .


.F3vw2rmdCnI
  Іван Голуб


 Найближчим помічником та соратником Голуба був відомий Юрій Городянин-Лісовський "Горліс-Горський",старшина Запорозької дивізії Армії УНР,осавул Основного куреня Холодного Яру.Подвійний агент Подільского ГПУ в 20-х рр. Абвер його дуже цінував саме за його добру обізнаність  раядянських органів з "нутра".

xp8hi9-SHmo
Юрій Городянин-Лісовський

Загалом їх діяльність добре характеризувала затримана весною 1944 року органами НКГБ зв`язкова штабу Голуба Катерина Стрельцова,яка  на допиті засвідчила:
"Групи ОКВ,якими керували Голуб,"Юрій Горський" та інші,зовні були таємними німецькими розвідувальним органом,який вів роботу щодо виявлення радянського партійного підпілля та радянських партизанів..Як керівний склад груп,так само також більша частина агентури,були українськими націоналістами,які,поряд із виконанням завдань німців,проводили велику націоналістичну роботу серед населення й це було їх основним завданням. Усі заходи німців,щодо боротьби з радянськими партизанами та партійним підпіллям вони використовували в своїх інтересах щодо націоналістичної роботи.Пам`ятаю їхнє гасло: "Німецькими руками знищимо все більшовицьке!". Цей вислів часто вживав сам Голуб та інші наіціоналісти,які працювали в групах "ОКВ".


П.М. Є в цьому свій символічний момент. Колишній петлюрівський повстанський отаман ліквідував чекіста який безперечно мав відношення,не міг не мати просто,до придушення українського повстанства УНР,адже був в органах держбезпеки з 1921 р,а з 1931 р оперуповноваженнним ГПУ на Київщині.

Сотник Юріїв "Юргенсен".Зондеркоманда СС 10-а

  image002
Іван Юріїв "Юргенсен"

   В Радянському союзі в 1967 році вийшла книга письменника Гінзбурга Льва Володимировича  "Бездна".Книга зокрема про діяльність Зондеркоманди СС 10-а в м.Краснодар на Кубані та згодом про Краснодарський судовий процес в 1963 р.  та діяльність радянського агента розвідника.
   Там зустрічається така цікава згадка:

... Поэтому особые надежды он возлагал на четвертую группу зондеркоманды, которая носила тяжеловесное и малопонятное название: «Группа по оформлению управления на оккупированной территории». Возглавлял эту группу лейтенант Юргенсен — Юрьев, высокий седой старик, вступивший в германскую армию еще во времена гражданской войны, в оккупированном [48] немцами Киеве. Именно эта группа, совместно с приданной ей ротой вспомогательной полиции, должна была физически ликвидировать все не угодные «новому порядку» человеческие контингенты и довести население до того минимума, при котором оно состояло бы только из благонамеренных лиц…

   Хто ж цей Юргенсен Юріїв? А мова йде про сотника Січових Стрільців Осадного корпусу Армії УНР Івана Юріїва.
Юріїв Іван народився 1893 р. в с. Козачівка в Галичині, служив у Легіоні УСС, потрапив у російський  полон в 1916 р., але вже в 1917 р. повернувся в Україну де вступив до куреня Січових Стрільців. Сотник Січових Стрільців (СС), з грудня 1918 командир штабу Осадного Корпусу, у січні 1919 комендант міста і фортеці Києва. Згодом начальник перевозу військ. Корпусу СС, опісля групи СС.

ArxivCDVR_K00008
Євген Коновалець з Січовими Стрільцями в Шепетівці,(Хмельницька обл.), жовтень 1919 р.
Зліва праворуч: Євген Коновалець, Таісія Юрієва (його дружина), Іван Юріїв, Петро Пасіка, Михайло Матчак та невідомий.

  Після Визвольних змаганнь 1917-1920 рр. активний член та творець УВО та ОУН,близький товариш Євгена Коновальця. Опісля розколу ОУН лишився в ОУН полковника Мельника,втім,що логічно.
  Під час ДСВ зголошується до німецької армії. В Зондеркоманді СС 10-а.
Відомий сучасний дослідник діяльності ОУН у роки Другої світової війни з м.Слов'янська Донецької обл.в газеті " Московский Комсомолец в Донбассе" числа від 13.04.2010 року розповідав про часи німецької окупації на Донеччині.Розповідь варта того,щоб її прочитати цілком то ж нижче можна ознайомитися в джерелах за посиланнях. Але цікавить "Юргенсен" ,так ось зокрема :

.....- А я слышал, что заместителем командира зондеркоманды, повинной в массовых расстрелах, был тоже какой-то украинский националист…
- Да. Это зондеркоманда СС 10-а, которая участвовала в расстреле 9000 евреев в Мариуполе. Командовал ею немец, а заместителем его был этнический немец с Галичины, в прошлом офицер Украинской Галицкой Армии Юрьев (Юргенсен). По словам Стахива, он был членом ОУН(м) – так называемого «мельниковского» крыла в ОУН, активно сотрудничавшего с немцами. Кстати, Стахив рассказывает, что еще 15 лет назад встречал в США живого Юргенсена. Тот умер в середине девяностых. Что интересно, правительство Советского Союза никогда не требовало выдачи Юргенсена как военного преступника. Равно как никогда не требовало выдачи из Канады Владимира Шопина, с которого начался наш разговор. Шопин работал на хорошем посту в крупной фирме в Монреале и умер в начале 80-х. В холодной войне были хороши все средства, а люди типа Шопина были идеальными объектами для вербовки. Компромат на них у органов нашей госбезопасности был железный. Тот же Шопин в бытность бургомистром Краматорска «отличился» не только уничтожением коммунистов, но и арестами и ликвидацией членов ОУН. А краматорское общество общество «Просвiтa” им было в полном составе сдано в горловское СД.  Одна из последних жертв Шопина - Федор Руденко - умер 15 марта 2010 года в возрасте 89 лет в Краматорске. Он отсидел в немецком гестапо с апреля по сентябрь 1943 года8, а потом  с 1944 по 1955 годы провел 10 лет в лагерях на Колыме...

Цікаві подробиці є і з книги Нікольського В. М.," Підпілля ОУН(б) у Донбасі".Зокрема відомо,що за допомогою допоміжною кримінальної служби (начальник - П. Бордичевський ) , яка була в підпорядкуванні управління зіпо та СД в Маріуполі була розкрита діяльність підпілля ОУН (б) , серед заарештованих був директор місцевого театру А. Ірій - Авраменко , який на допиті НКДБ показав :

"Перед звільненням німецький офіцер , через перекладача Леоніда говорив мені , що оунівська організація веде боротьбу з німцями і ми повинні з ними розправлятися , як з червоними партизанами ... Нам треба встановлювати цих націоналістів. Я дав згоду допомагати німецькій розвідці . З серпня 1942 р . я був агентом німецьких розвідувальних органів , команди 10 -а. Завдань німецької розвідки я не виконав , так як був другий раз заарештований [ в жовтні 1942 р.] "


Звідти ж відомо,що агентка Сисоєва ( артистка , вербування провів Бордичевський з санкції начальника управління зіпо та СД Вульфа ) встановила , що заст.начальника  Зондеркоманди СС 10-а Юріїв пов'язаний з ОУН (м)

На еміграції проживав в Торонто, де був членом Комітету відзначення 50-х роковин створення формації Січових Стрільців.

IvYuriv




Джерела:
1) Корпус Січових Стрільців — Військово Історичний Нарис, Ювілейне Видання 1917–1967 на основі книги «Золоті Ворота» В. «Червона Калина» у Львові. (1937) з доповненням новими матеріалами. Чикаго — 1969. с. 610
2) Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
3) Издание: Гинзбург Л.В. Бездна. — М.: Советский писатель, 1967.http://militera.lib.ru/prose/russian/ginsburg/02.html
4) Московский Комсомолец в Донбассе. ВОЙНА, КОТОРОЙ МЫ НЕ ЗНАЕМ. ВО ВРЕМЯ ОККУПАЦИИ В ДОНБАССЕ МАССОВО ЗАПРЕЩАЛИ РУССКИЙ ЯЗЫК http://mk-donbass.com.ua/index.php?i...s&newsid=487595
5) Нікольський В. М., Підпілля ОУН(б) у Донбасі (2001)

Похорони обер-вахмістра Еріха Гегнера .

Похорони Еріха Гегнера обер-вахмістра поліції порядку з роти зв'язку 35-го стрілецького українського поліційного полку.Вересень 1943 р. м.Пінськ.

96 35 украинский стрелковый полицейский полк 2



35-й стрілецький український поліційний полк (PolizeiSchutzenRegiment 35) - 21 квітня 1943 року був сформований штаб та І батальйон  з німців (колишній ІІІ . Поліційного полку СС № 24) ІІ та ІІІ батальйони були новими та укомлектовані українськими добровольцями.
Короткий бойовий шлях:
30.08.1943 бойове розгортання в Кremleser (?) Україна.
21.9.1943-10.12.1943 забезпечення охорони шляхів сполучення та антипартизанські акції в районі Рокитне-Олевськ.
4.3.1944-26.3.1944 зимові бої та оборонні бої в районі південно-прип'ятських боліт у складі Kampfgruppe-Prutzmann.
6 квітня 1944 полк було розформовано.

Антипартизанська акція українських "Шума" в Білорусі.

Partisanenaktion in Weissruthenien  ukrainischen Freiwilligen

Антипартизанська акція українського підрозділу шуцманшафту в Білорусі,вересень 1942 року.
Решта світлин під катом.


Collapse )

Зі спогадів ветерана 71-ї п.д Вермахту

В Україні цивільне населення зустрічало нас квітами. Одного разу в неділю перед обідом ми приїхали на майдан перед церквою в маленькому містечку . Туди прийшли жінки в святковому одязі , принесли квіти і полуницю. Я так вважаю , що , якби Гітлер , цей ідіот , дав українцям їжу і зброю , ми могли б іти додому. Українці самі воювали б проти росіян. Пізніше стало по -іншому , але в Україні в 1941 -му було так , як я сказав. Про те , що робили з жидами , що творили поліцейські служби ,СС,гестапо , піхота не знала.
- Зі спогадів Еріха Бархарда , ветерана 71 -ї піхотної дивізії Вермахту

Оккупация Украина

Видання ОКВ (Верховного командування Вермахту) про опис народів СРСР.

Деякі розділи з видання ОКВ про опис народів СРСР:

Советский Союз события и возможности восточного пространства

1943г., журнал 72
212940_html_m5c6747ec212940_html_m54709637
Рекомендовано для использования внутри Вермахта.


Издание Верховного командования Вермахта (ОКВ)
Составлено с использованием «библиотеки восточного пространства»
под редакцией др. Георга Ляйббранта
издательство Отто Штоленберга, Берлин
печать: Вильгельм Мейер, Берлин
ПРИМЕЧАНИЕ
Борьба на Востоке является результатом суровой необходимости - это был контрудар, предшествующий тому последнему моменту, когда Москва уже практически изготовилась нанести свой заранее-спланированный, смертельный удар против национал-социалистической Германии.
В этой работе будет дан ответ на вопрос: почему Великонемецкий рейх участвует в этой битве.
Данная работа преследует цель создания общего представления об огромном Восточном пространстве, которое на протяжении 24 лет служило большевизму, однако с этого момента и навсегда, должно быть обращено лицом к остальной Европе.
Работа опишет народы, заселяющие это пространство, доказывая, что не существует так называемого единого русского народа, живущего в Восточной Европе, напротив речь идет о многочисленных народах, представителях разных рас и языков, которые были покорены московитами.
Работа стремится передать исторический образ тех анти-европейских сил, которые с давних пор поработили все советское пространство.
Также, работа изобразит государственную систему большевизма, а, кроме того, весь созидательный потенциал восточного пространства, во главе которого (после победы) призвана стать Великая Германия, делая это во благо остальной Европы.


Collapse )

Права і обов`язки членів Українського Національного Козацького Товариства

     [...]    
                                                                                                                        VIII
                                                                                        Права і обовязки членів-побратимів УНКТ-ва

  а) Право ношення членами козацького одягу та відзнак.
  б) Право наділення землею
  в) Право користування всіма привілеями,що дадуть козачеству всі його установи.
  г) Право посідання відповідних державних посад у першу чергу.

Вступивши до козацького стану-козак має поводитись в усему і зо всіма як лицарь,що добровільно взяв на себе обовязок стати в підвалину Батькивщини,пріймаючи за основу слідуючі гасла:

  а) Україна або смерть.
  б) Честь і чесність.
  в) Послух,повага до старших,товариська єдність і вірність та побратимство,-міцною обручкою мають обгорнути козацький стан.
  г) Вславі минулій,кохання до свого рідного сучасного,любови до покривдженої Батьківщини і прагнення до її могутности-цими почуттями має козак наповняти свою душу.
  д) В усяку хвилину і на всякому місті,-козак має люто боротись за волю народню та зміцнення державного організма.
  е) Козак повинен турбуватись про добру зброю та берегти її і розуміти,-що вона є ознак сили і правди на службі народу
  ж) Козак повинен памятати що «Слово» є найбільша зброя і нехтування ним не варто гідності Козака-Лицаря.
  з) Козак повинен турбуватись про свій зовнішній вигляд,бо він свідчить багато.
  і) Прилучивши себе до козацького стану,кожен козак повинен турбуватись про те. що би Т-во козаьцке росло і зміцнювалося тим,що в Батьківщині нашій є кращого,сильного,активного і творчого.


Тільки ретельне виконання цього козаком,-хтоб він не був,чи перший генерал,чи шляхтич, чи козак-войовник,чи хлібороб,-має виправити це завдання,що історична хвиля поклала в сучасний мент на наше покоління.

 Рада Генеральної Старшини У.Н.К.Т.-ва
                                                     З оригіналом згідно:
За Генеарльного Писаря У.Н.К.Т.-ва
                                                    Ол.Бантиш-Каменський
Секретар У.Н.К.Т.-ва
                                                    Ант.Моргуненко
20 сіяня 1923 року.
                                                    Український козак.-Мюнхан-1923.-Ч.5.-1 травня.

eumm5dx0XAE


Джерело: Лободаев В. Революційна стихія. Вільнокозацький рух в Україні 1917-1918 рр.Темпора 2010, 557 стор.

Андрій Шкуро в штабі УНА.

CKWERLYIPzM
"....Великдень 1945 року за юліянським календарем був в місяці травні і припадав в самий день капітуляції Німеччини.У Великий Четвер отець Іов на терені розположення Запасного полку в Фелькермаркті відправив "ранню" з читанням 12-ох Євангелій.
А у Велику Суботу до штабу Української Національної Армії,а властиво до генерала Шандрука приїхали на нараду козацькі генерали: Краснов-родич знаного письменника,колишнього отамана Донського війська та генерал Шкуро-кубанець,відомий партизан із 1919 року. По спільній вечері,що відбулася в штабі УНА ,генерал Шкуро спитав мене,чи немає в дивізії православного священика? "Тяжкі дні надходять.Вам українцям нічого,бо ви не билися з англійцями та американцями,а нам попаде по ... (генерал був знаний як аматор "крєпких словечок"). "Хотів би я висповідатися та причаститись".
Я відповів,що священик є,але він править українською мовою.
Генерал не вважав цього за перешкоду до задоволення його релігійної потреби.В козацьких формаціях,звичайно були священики.Чому кубанський генерал схотів висповідатись перед священиком українцем-це назавжди залишиться таємницею.
І ось у неділю вранці в маленькій готелевій кімнатці,моїй і підполковника Барвінського,отець Іов відправив пасхальну Службу Божу й запричастив генерала і його адьютанта."


Джерело: Михайло Крат "Козацькому роду нема переводу",Бетезда,Мериленд 2010. стор. 208-209