?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

  8f_S3GYOvbo
 Ця людина залишається  загадковою особистітю до сьогодні і заливишив після себе Дацько більше запитаннь ніж відповідей. Навіть невідомо жодної його фотографії,а це попри те,що Дацько відігравав одну не з останніх ролей зокрема в справі формування українських частин вермахту УВВ.Його популярність серед колишніх вояків червоноармійців українців  та робітників у Рейху була великою,про що говорить той факт,що його ім`ям на противагу Власову ("армія ген.Власова" )називали українські частини УВВ .Про це залишив спогади сучасник тих подій Леонід Полтава,коли кілька хлопців з Вінничини,які перебували на роботах у Берліні,виявили бажання зголоситися до УВВ,яке  вони називали "армією генерала Дацька".
Визнали його заслуги і вороги,коли після війни полювали за ним в таборах ДіПі у Новому Ульмі,а сам він був в списку одним з перших українських діячів яких вимагали видачі радянські каральні органи у союзників.

То х то ж він Кирило Дацько? Народився він 1905 (за словами Павла Шандрука 1912 ) року в селі Кирилівка Київської губ., закінчив Київський сільськогосподарський інститут,де був професором фізики.В Червоній армії він стає кадровим офіцером.В званні майора потрапляє в німецький полон в перші місяця війни 1941 року в Київському котлі.Зі слів Павла  Шандрука Дацько опинився у німецькому полоні зі своїми військовими документами,серед яких був наказ радянського командування про присвоєння йому ранги підполковника і клопотання про підвищення його найближчим часом до рангу полковника Червоної армії.  Петро Ямняк с Пассейку  на некролог в Українському щоденнику діаспори Америки "Свобода" ч. 97 за травень 1965 р. писав,що він подав свою рангу як майор втім був він саме полковником. В ч.78 за квітень того ж щоденнику якийсь С. Д-ко з Боффало писав,що рангу підполковника йому надав президент  УНР в екзилі А.Лівицький,що теж мало місце,але не підполковника а полковника.

Надзвичайно цікавими є подробиці його переходу до німців у котлі під Києвом,які залишив згадуваний вище Петро Ямняк у ч.97 в щоденнику "Свобода" :

олковник К.В. Дацько якось розповів авторові  цих рядків такий епізод. У "Київському котлі" ,бувши командиром відділу (не називаю бо забув) у ранзі майора він звернувся до своїх воїнів : " Ану хлопці ,спробуймо ,чи з німцями можна битися". І ми- казав він- як наперли на них,як сипнули по них, то розбили на дріб`язок! Тоді полковник Дацько звернувся до бійців і сказав перестати бити німців ,бо ж ми " 20 років на них чекали " . І пішли казав дурні за дроти."


Коли почалося творення Українського Визвольного Війська до цієї акції долучилися старшини Армії УНР,зокрема справою творення активно займався відомий офіцер Армії УНР Петро Крижанівський,зважаючи на те,що шеф створюванного під егідою Власова штабу РОА Федір Трухін був генерал-майором,Крижанівський для підняття престижу УВВ докладав зусилля,щоб його штаб очолив рангом вищий генерал-хорунжий Армії УНР Михайло Капустянський та діяч ОУН(м).Однак  причетні до цієї справи представники німецького командування,які контролювали організацію штабу УВВ,не дозволили зайняти цю посаду генералові колишньої української армії.Вони вважали,що командувачем УВВ повинен стати колишній саме радянський офіцер-українець,як наприклад, в РОА Власов. Саме тоді і доручено підбір відповідного кандидата на цю посаду редакторові "Українського Добровольця" пресового органу українських добрвольців вермахту УВВ та вербункових серед військовополоненних. Которович після кількатижневих пошуків налагодив зв`язок із Кирилом Дацьком. Відтоді Дацька звільняють з полону.
Дацько починає працювати співробітником, а з часом став керівником створеної поряд із російською української секції відділу (батальйонону) пропаганди військових кореспондентів СС (SS-Kriegsberichter Abteilung-SS KBA). Відома з грудня 1943 р як полк пропаганди СС імені Курта Еггерса (SS-Standarte Kurt Eggers) ця частина брала участь у підготовці пропагандиських акцій для країн Східної Європи. Особливою перевагою його представників було те,що з метою спрощення допуску до передових ліній фронту вони мали спеціальну документацію,відому як вільний паспорт (Freipass).

  Поступово навколо Дацька об`єдналися кілька колишніх молодих офіцерів-українців з Червоної армії,які в німецькому полоні змінили своє ставлення до СРСР. Очолюваний відділ пропаганди УВВ Дацьком ставив головним завданням ідеологічну мотивацію необхідності УВВ для українського визвольного руху та дій проти психологічного наступу пропаганди ЧА.Ідеологічно-моральні основи УВВ мали випливати з ідеологічно-духовних принципів Армії УНР.

  Велика заслуга Дацька у створенні українських шкіл пропагандистів.Хоч перші школи виникли на завершальному етапі існування німецького режиму в Україні,влітку 1943 року.Зокрема підготовку курсантів проваджено в Іббенбюренському та Мюнстерському спеціальних таборах на чолі яких стояли німецькі військовики і ряд українців-емігрантів переважно з гетьманців Скоропадського,курсанти набиралися з таборів військовополоненних на території Німеччини.Основою політичної підготовки курсантів по спогадах була українська державницька риторика без виразних ухилів в антисемітизм,а скоріше у антирадянський,ба навіть антиросійський бік,з відповідним реверансами на адресу Великонімеччини.
IMG_2107k
Українські курсанти

  В рамках вирішення пов`язаних проблем зі створенням УВВ та його штабу справ на початку березня 1944 р до Львова прибув К.Дацько.Проте через відсутність сприяння командування вермахту й маловідомість серед українців Галичини,він не знайшов тут належної підтримки.Зокрема це залишилося відзначеним в хроніці Війської Управи дивізії "Галичина" :
"У Львові появився  який Дацько,майор совєтських військ.Він попавши в полон німецький,пішов у німецьку армію, у вермахт, а тепер у пропаганді СС.До Львова приїхав з Берліну, з порученнями від Г.Которовича.Тут він говорить,каже,порузімівшись із німцями.Каже ,що військових українців є багато і в німецькій армії,й діло піде до кінця тижня.Дивно,що німці,знаючи,що є генерали Петрів,Капустянський, висувають молодого майора Даьцка,що може й чесний і свій українець,але ж ніхто його незнає."

Після аудієнції в Г.Гіммлера 16 вересня 1944 року Власов добився для співробітників свого штабу право агітувати вступати до РОА вояків неросійських іноземних формуваннь.Це звісно викликало незадоволення в українців. У відповідь 27 вересня 1944 р під час зустрічі з представниками Гіммлера оберфюрером СС Ергардом Крегером та Г.д`Алькуеном і штурмбанфюрером Крігбаумом Кирило Дацько та Г.Которович виступили проти підпорядкування українських формуваннь Власову.

Богдан Кравців укр.представник при Відділі пропаганди ОКВ згадував :

"Дацько і я склали багато меморіялів,зробили багато інтервенцій,зокрема в справі звільнення триманих по кацетах українських політичних провідників: полк. А. Мельника,отамана Бульби-Боровця і С.Бандери...Можна б написати цілий репортаж про нашу драматичну розмову в штабі СС-Штандарте Курт Еггерс 27 вересня 1944 року з німецькими високими старшинам СС Крегером і Крігбавмом і головним редактором часопису "Дас Шварце Кор" Далькеном.Ми протестували проти визнання Власова і підпорядкування УВВ під нього,Дацько виступав дуже сміливо,але з нашої інтервенції нічого не вийшло.Ми програли...Відділи УВВ існували і билися на всіх фронтах.Коли німці всупереч нашим протестам,почали їх перекидати на західний фронт,Дацько і я там,де могли,радили їхнім командувачам переходити на бік альянтів"

Втім серед визначних досягненнь було і те,що зусиллями Которовича та Дацька наприкінці серпня 1944 року відкрито школу пропагандистів УВВ,аналог школи пропагандистів РОА в Дабендорфі.Ця школа випустила декілька курсів.Формально школа була навчальним центром,що готував кадри пропагандистів при військах,фактично ж стала  центром становленням молодих офіцерських кадрів УВВ.
YBB group photo
Учасники першого курсу пропагандистів УВВ

  Коли почалася праця над творенням УНК який згодом очолить Павло Шандрук безперечно Дацько зі своїм УПШ долучається та підтримує організацію творення. Першим кроком на шляху творення УНК було звільнення українських політичних в`язнів,про,що клопотав і Дацько неодноразово.Описуючи зустріч із ним,редактор часопису УВВ "Вояцька слава" В.Жила згадував:
"Пригадується мені одна довша розмова з майором Кирилом Дацьком,що працював керівником у відділі української пропаганди в Берліні і був втаємничений у секрети нашої закулісної політики.Багато не думаючи,він ствердив,що вістки про звільненя не тільки правдоподібні,а й реальні.Німці хочуть,щоб наші провідники порозумілися між собою ще перед початком переговорів.Тут Дацько вбачав нову лінію політики і радив,що треба забути трагічне минуле та спільними силами почати будувати нове майбутнє".

   Зі створенням УНК  УПШ Кирила Дацька було підпорядковано комітету Шандрука.Втім по спогадах Уласа Самчука  у Шандрука з Дацьком були певні непорозуміння,бо фактично хоч комітет Шандрука і визнали та реальні повноваження мав Дацько.
Не меншу увагу Пропагандиський штаб УВВ Дацька приділив організації масових національно-культурних заходів. 22 січня завдяки його старанням у Берліні відбувся урочистий концерт,присвячений 27-й річниці проголошення державної незалежності Україні.На ньому були присутні гетьман П.Скоропадський,П.Шандрук,митрополит УАПЦ Мстислав.. Ці ж діячі були присутні  і 10 березня на святкуванні 131 річниці від Дня Народження Т.Шевченка.
З створенням УНА,Шандрук залучив до штабу переважно старшин Армії УНР і лише кількох колишніх старшин Червоної армії.Хоча всі свої починання він і координував з Дацьком який став керівником відділу пропаганди при УНА.Саме завдяки консультаціям з К.Дацьком було вирішено створити Парашутну бригаду -групу "Б" за зразком німецьких парашутно-десантних бригад,очолив групу отаман Бульба-Боровець.

     Де застала капітуляція К.Дацька невідомо .Втім він опиняється в  українському таборі в Номову Ульмі в Баварії.Саме там він потоваришував з відомим Юрієм Городянином-Лісовським,там разом з іншими українськими старшинами вони очолюють адміністрацію.В кімнаті Дацька часто проходили наради за участю командарма УНР Михайла Омеляновича-Павленка та генерала Андрія Долуда. Дацько та Горліс-Горський підтримували зв`язки с англійською розвідкою СІС. Втім життя було небезпечним  радянські органи шмигали по всій Європі вимагаючи видачі українців.Політичних та військових діячів зокрема колишніх підрадянських як Дацько вимагали негайно,величезних зусилль йому потребувало,щоби переховуватися. В табір приїжав полковник НКВД Сергій Щербаков для арешту та передачі Дацька та Горліса-Горського.Після загибелі Горліса-Горського Дацько зберігав його портфель з таємними паперами для СІС розвідки Британії,через що на нього було декілька нападів.
    Дацько активно співпрацює з Багряним та вступає до його УРДП .Він  певний час ще надіється на війну альянтів з СРСР,та на марно ,після звільнення з табору емігрує до США.На еміграції він засновує та до самої своєї смерті очолює Воєнно-історичний інститут у Нью-Йорку. Сьогодн в Українській Вільній Академії Наук у США зберігається його фонд архівний. Помер Кирило Васильович Дацько 30 грудня 1963 року,похований на Православному українському цвинтарі у Баунд-Бруку.
78243612
Могила Кирила Дацька


Джерела:
1. Українські військові формування в Збройних силах Німеччини (1939-1945). (с) А.Боляновський.Львів 2003.
2. Віртуальний військовий некрополь http://warmemorial.ucoz.ua/
3. Український щоденник "СВОБОДА" травень 1965 р.ч.97 -Голоси читачів: "Ще про полк.К.Дацька"
4. Український щоденнки "СВОБОДА" квіитень 1965 р ч.78-Голоси читачів : "Про полковника К.В.Дацька"
5. "Ми ще повернемось!" Спогади.Поезії.Повість.Документи.Листування. (с) Юрій Горліс-Горський. Історичний клуб Хололний Яр 2012


Comments

( 2 comments — Leave a comment )
nikolauskass
Aug. 5th, 2013 06:00 pm (UTC)
як завжди цікаво.
P. S. з днем народження!
cossack88
Aug. 5th, 2013 06:09 pm (UTC)
Дякую друже!
( 2 comments — Leave a comment )